Епітафія революції | Публікації | Litcentr
22 Листопада 2024, 17:04 | Реєстрація | Вхід

Епітафія революції

Дата: 26 Серпня 2011 | Категорія: «Поетичні переклади» | Перегляди: 776 | Коментарів: 0
Автор_ка: Евгения Бильченко (Всі публікації)

(самопереклад з варіаціями)

Помаранчевий стяг бандани.
Небо, схоже на синє блюдо…

Я лежу посеред Майдану –
Не лякайтеся, добрі люде!

Заржавіла рука Богдана.
Парк Шевченка – в говні по шию.

Я лежу посеред Майдану –
Чи приблуда, а чи повія?

Знов злягаються два удави:
Трон і тракт – в божевільнім такті.

Я лежу посеред Майдану,
Обезкрилений птеродактиль.

Як останній герой-нездара
Постмодерного Ренесансу,

Я лежу посеред Майдану…
На Майдані танцюють сальса.

Вовки цілі – і вівці ситі.
На корито сьогодні – знижка.

Хтось вам скаже, що я убитий? –
Бреше наволоч! – Я принишклий.

Я лежу посеред Майдану.
Я забув про гарячі точки.

Пектораль із мого кургану
Розсипається на шматочки.

Жаль, на лобі бракує грифа:
«Цей непотріб пішов в анали».

Все здобуте у битві, скіфи,
Ми самі же і розпинали.

Хай свистять наді мною кулі,
Хай паплюжать мою хатину –

Я лежу і тримаю дулю
Перед носом у гільйотини.
                                   24 серпня 2011 р.


Оригинал:

Эпитафия Революции

Апельсиновая бандана…
Коржик солнца на синем блюде…

Я лежу посреди Майдана,
А вокруг меня – ходят люди.

Плесневеет рука Богдана.
Парк Шевченко дерьмом обхожен.

Я лежу посреди Майдана
И отпугиваю прохожих.

Вновь сношаются два удава:
Трон и тракт – в несусветном такте…

Я лежу посреди Майдана,
Как реликтовый птеродактиль.

Жду, покуда, как Божьим даром,
Маячком мне помашут с мыса…

Я лежу посреди Майдана,
Потому что стоять – нет смысла.

Волки целы – и овцы сыты.
У корыта торчат братишки…

Кто-то скажет, что я – убитый,
Ошибаетесь: я – притихший.

Я лежу посреди Майдана
Затаившимся одиночкой…

Пектораль с моего кургана
Рассыпается на кусочки.

Жаль, на мне не хватает грифа:
«Сдан в архив заржавелой стали».

То, за что мы боролись, скифы,
Мы же сами и растоптали.

Как бессмысленное полено
В ожидании Буратино,

Я лежу посреди Вселенной, –
И любуюсь на гильотины.
                                                 6 марта 2010 г.


0 коментарів

Залишити коментар

avatar