óмрій
Дата: 26 Травня 2015 | Категорія: «Експериментальна поезія» | Перегляди: 1502 | Коментарів: 0
Автор_ка: Оля Мальченко (Всі публікації)
воде коси голодні тугі обів'їют' лед' томліючу таїву змрів'я
і до те де з березнам с палю є вітром виверт
звечорів ще докіл'но світалля
смола мрієви! у долѝв'ї над поле мо упрагно й на
масти ме мріє лице й губи й ліве стегно й лонні коси
й заплесни шало догори досвідів великого пружживого тіла яке вселенське і моє
впусти пасм розмрійного пряла у теменнисто босі гаєм лови й
дай тобі зів'ю! мрійба о овиспів в'язноспрагко жолобове
вужчає знахідка й томлеча жарва задовго вомріє висік пала
й од низо бажу нездійснене й триви од лагідно горіти
вчаровані до благо маривочу мрійніє світу мрієваб'