закінченя лісобугрилося й просвічувало потаємний сік

навздогін відлитимокріючим пересувалися не-відбитки ніг – танцювали тіні на спинах зогнилих дерев й сині мхи заслонювали сліди дощів

перехід до ділянок з розбитим склом з сивилиючим плетінням важких скаламучених відзвукувань

засніжене видавалося позелененим і тількивдихнувшибризкаючий аромат ці томати лопалися й виструнзвучали смак що трохи відлунював залізом

реальність розсувала коріння здурманеного ікла берегу

ці моря обливалися потом

ці плесові витягнення намагалися не тріснути від давини червоного

де насправді відбитки наших рук як не на тілі один одного

лише прослизнепрослизни крізь тівимочені мокрявою ущели

знайди той хід що в таїні плазує до потилипилиць вогнища

і розрита землість вбирає в себе фіозлетого укольорування

на витягнутій руці помаранчеві зпопелівтичні

воно нищить і рухає цей ліс до своєї прірви – воно знищує неминуче – розсуває ходивиконує безостережноневідомість

квіти які ми з'їли мають аромат слізний розслізоптично вибухніть стовбури й де вишукувати рани що вже сидять у наших спинах

лісну

 2012