Бувало, шо довго спала

І днями дивилась тєлік

і зліва в мене і справа

нічого ніде не клеїлось.

сиділа собі на дивані

чи як модно кажуть: «канапа»

тримала думки при кармані

«в кишені!» - хотіла сказати.

їла як завжди мало

і більше того – вночі

просто не завжди знала

як змайструвати харчі.

Пила, можливо, і вдосталь

Та менше напевно води

І так непогано жилося –

Ніхто не чекав біди.

Та десь між тєліком й ліжком

У снах чи на «стб»

Закралась істота нишком –

Істота в мені живе.

Воно мене кличе і рухає

Воно мною пише тепер

Воно мої очі і руки

Воно ані трохи не зле.

Веде мене поміж думками

Десь у глибини свідомості

Вчепилось за мене зубами –

Нікого не хоче натомість.

З ним я скандую лозунги

З ним я читаю «Пелевіна»

З ним набираюсь розуму

З ним свої справи склеїла.

З ним я виходжу за рамки

І далі іду на «майдани»

З ним не страшні жодні ранки

Бо ран із ним не буває.

Ранки, до слова, ранні

Тобто сплю я тепер мало

І телевізора в спальні