Коли квіти мовчать:

перемовчують синь мовчки,

коли схлипуєш хворобами:

вихриплюєш кволо жаль,

коли коле стріла:

гостро пронизує хворість,

коли кволо  мовчиш:

квилиш, кров’ю кривиш,

коли коло замкнулось:

прохання-жалі проковтнуло,

перемовч мовчазніше,

наймовчазніше, щонаймовчазніше…

Стріла стрІла і жалить –

жаль жалісливий стримай,

колихни, сколихни

заколисаність – і розімкнеться коло.

Синьо квіти в’януть,

гостро стріли жалять,

кволо мовчиш:

вихрипи жаль,

вимовчи синь,

вихлипай кров’ю хворобу.