Концепція очікування
Дата: 23 Липня 2015 | Категорія: «Верлібр» | Автор_ка: М. Сташко (Всі публікації)
| Перегляди: 1547
1.
я перепитую
я перепитую
бо решта з того що залишилося від слів
змушує замовкнути
пристосуватися
перетекти
на площину з двома вертикальними лініями
одна з яких тяжіє від центру
загортає в себе світло і ритм
як гойдалка: від накопичення до спрощення
від
відтворення подоби натяку
до словонаслідування
до звільнення від скреготу щелепи
коли
рядок оминає пальці
зароджується десь поруч
перевтілює матерію наміру у стисле звуконалідування думки
сухе тремтіння стиснутої долоні
тріск
знову
торкаюся слів як перехожих
радіосигнали частково занурююся у те, чим наповнено згини
схожість/несхожість на річ
чотири мільярди років сонця
повернення і закінчення
хміль і знову хміль
земля
усе що всередині і усе що ззовні
усе
робить у мені останній крок
і я зупиняюся
рух припинено
пауза
лише
сила вітру залишається незмінно безперервною
на далеких схилах я відчуваю дерева
нерухомість цвітіння
спрагу
глиняні руки огортають мої плечі
і ледь торкаються піднебіння
я поглинаю кору
я ковтаю не слово а суху гірку колючу матерію що роздирає горло
забарвлення
досягає нульової позначки
голос досягає мовчання
завіса
я стою
я на початку