Імена
Дата: 05 Травня 2015 | Категорія: «Верлібр» | Автор_ка: Ковальчук Вова (Всі публікації)
Редактор_ка: Так | Зображення: Так | Перегляди: 661
Повен рот каміння
Проте все одно прослизає
Випадає втікає
Не вдається перемолоти
Ім’я її
Наче часу випито чимало
Але пам'ять ловить
Звірів ліхтарного світла
Що оселилися тоді на поcтелі
Дозволяла пестити
Стискати ніжно в долонях
Покусувати
Ім’я своє
Прагнуло свободи
Диким хижаком
Звіром котрий обов’язково ранить
До самої поезії
Наче стерегла наглядала
Проте вирвалось
Не твоє
Ім’я