Імена
Дата: 05 Травня 2015 | Категорія: «Верлібр» | Перегляди: 640 | Коментарів: 0
Автор_ка: Ковальчук Вова (Всі публікації)| Редактор_ка: Так | Зображення: Так
Повен рот каміння
Проте все одно прослизає
Випадає втікає
Не вдається перемолоти
Ім’я її
Наче часу випито чимало
Але пам'ять ловить
Звірів ліхтарного світла
Що оселилися тоді на поcтелі
Дозволяла пестити
Стискати ніжно в долонях
Покусувати
Ім’я своє
Прагнуло свободи
Диким хижаком
Звіром котрий обов’язково ранить
До самої поезії
Наче стерегла наглядала
Проте вирвалось
Не твоє
Ім’я