у кімнаті сидять троє —
медбрат, брат меду і мовчальник
планета скрипить, непосильну
вагу трьох обертаючи

медбрат продає тіла за безцінь
чи художникам, чи вар"ятам,
чи збоченцям
шматками і цілком

брат меду купує шматки
і привчає бджіл збирати нектар зі шкіри
його мед рудуватий і дорогий
але теж має своїх поціновувачів

мовчальник запалює цигарку
слабкий дим наповнює кімнату

брат меду нервує і виходить геть
планеті легшає крутитися

я не люблю його, мовчальнику
просто він платить незле
ти ж любиш вбивати
а я люблю гроші й мистецтво
навіть твоє

брат меду стукає в стіну двічі —
мовчальник іде до нього

мовчальнику, думаєш, він сказав правду?
про мерця, що розплющив при розтині очі
й передрік
одному — короткий політ
другому — швидкий відхід
третьому — ніж у спину

мовчальник закурює знову,
брат меду тікає назад у кімнату

за годину всі п"яні
а планета натужно крутить
непосильну вагу цих трьох

брат меду іде за товаром і вносить
дві торби - пусту і порожню
перекладає з одної у другу
руки, ноги, руки, ноги, руки

аж ось дістає голову за сколошканий чуб
медбрат відсувається до вікна
і блідне, мов мрець
голова розплющує очі і ворушить вустами
але чути лиш сиплий вітер —
нитки зв"язок висять безпорадно

із вікна вилітає медбрат
меду братові стався інфаркт
а мовчальник лежить із ножем у спині

планета співає, ваги непосильної враз позбувшись
трьох оцих зашивають у землю
найміцнішим з відомих швів