Округлюють Чотирикутні

Ромби

Грайливих вікон, що Грудьми

Уперлись в світ

Прозорий.

І наливають в чаші снів

Напій весняний

Бірюзовий.

Позаду мене вогнище Горить,

Переді мною світить

Інше.

Я – в чистих споминах.

Між двох вогнів.

Куполами зосталась

Мить —

Хвилина бурі і затишшя.

В обіймах спалахів ячать

Тепер і щастя , і безвість Гостем

Я — в чистих помислах:

Свят, свят.

Святися, доля

Високості.