Приналежність
Дата: 20 Жовтня 2012 | Категорія: «Верлібр» | Перегляди: 630 | Коментарів: 0
Автор_ка: Руслан Поїденчук (Всі публікації)
Думка, що вивищена в неосяжність неба: розмовлятимеш зі мною чи ні?..
Може марно турбую тебе, пане мій Спострежнику?
Твоя цікавість до нащадків Адама і Єви, що з височини здаються - десь там, на дні, -
порятує нас всіх, допоки відчуватимемо й ми самі до творення приналежність.
У сповненій буднів чаші розмішано старанно цукор.
А вдосталь чи ні - залежно від якості прожитих днів.
Чи варто спрямовувати до когось свій дозрілий (направду - перезрілий) докір?
Що з того чаювання, якщо ти зголоднів?
Але обрій визначатиме дію, вестиме блудного сина за край,
де критерієм для означень стає здатність ходіння світом.
І знайдеться місце вільним художникам і фрілансерам, в рай
свій втікаючих, - від Нью-Йорка і Барселони до вкраїнських містечок, де автора
у простір вшито.