На кінчику язичка | Публікації | Litcentr
29 Лютого 2020, 11:59 | Реєстрація | Вхід

На кінчику язичка

Дата публікації: 16 Липня 2013 о 17:27 | Категорія: «Драма в стихах» | Перегляди: 589 | Коментарів: 0
Автор: cергій вінницький (Всі публікації автора)

На кінчику язичка  Великої Цяці

 


 

Свербів  у тебе кінчик  язичка.

Без пари з рота - жуйка, гріх, їй-богу!..  

За жабри взяла  Коваля  Язичка.

Заміж  амури  булькають  на голову.

 

З імли на сльози поріднив породу.

Кінець кінцем очистив  і рінгушник.

Із Малинових Гицало народу,

як переходив  з Ворині  в Лягушник.

 

У шлемофоні Коваль  не духарився,

коли на Харлі  в Унісон  злітались.

Співали,  як   худіли крішнахарі.

А вільну пташку просто розстріляли.

 

Знову, надерся!  Я  грав на весіллі.  

На ситих соняхах   маразму і розбрату.

Аж досвіту пиячили на віллі,   

без верхніх виродків царату.

 

Велика Цяця,правила Йодолом.

Отой, іще той пуп шептав на вухо.

Язик, як мильна булька з йодом.

Яке вам  діло?  Ходите із брюхом.

 

Кому тепер цвіте це гарт-кубло?

Киплять борщі за  довгими шухлядами.

Хто мусить  дати вирок за бабло?

Тримають божевільного  за гратами.

 

Ох, плавала  б я золотою рибкою.

Усіх до Києва я  раком  би поставила.

Нехай базарять язики за хвірткою.

Розкручують, з якими я вокзалилась. 

 

Замертво здерли ребра жовторотих

пташат із зоопарку  Вуркаїни.

Ракушка Мася,  мерс той шестисотий

підсів на равликів розутих в Україні.

 

Синіє сивий ладан  у фігарки.

Жовтіють ніжки довгі на бамбелі.

Надихлофосились гіркі роксарки.

Руся, стражденна, стягує  гантелі.

 

Їй не набридло  вічно світ  фіга рити,

Приймати ряжанку від  госів у маєтках.  

Як розпальцьовкою зривали круті рими.

А потім не цуралися  маєтків.

 

Новий сюрприз припухлого у чорта.

За бутерброди топчуть на майданах.  

А все навколо – буйна буди-морда

реанімує сонце у новеньких зайдах.

 

Я ж не одна люблю усіх цих хачиків.

Нормально піднімаюсь на рогулях.

Я дуже здібна тічерка із Кащиків.

Бери  майфон. Підходь до мого крісла.

 

Танцюю танго з жовтою гвоздикою.

Знімаюсь з ручника,  ковтнув  релашку.

Почім бабло за дрючбу всіх народів?

Дзвінок:  – Альо! А  можна нам  Монашку!  

 

Одразу сів,  убив   рожевий серфінг.

Захизувалася блакить перед  хавірою.

А мертві бджоли  роблять срібний персінг!

Зустріла я коханнячко з Каріною.

 

З  базару вийшла в коротенькій, в капцях.

Тю, запілікав горлечком майфон.

Ти чу…ув?  Звук унітазу  у купелях.

Гамба! Кранти! Крутий  цей фараон!

 

Це що за буй? У золоті  Кальяна.

Бармен, стакан!  Навіки стану раком.

Усіх й уся, увесь на гонтах , понтах.

Розвів  мене  й тебе розбратом.

 

Нічого! Огрінезний.  Ах, скотина

уся на стропилах після різачки.

Фішка! Тату – як лейба  буцегарні.

Кагор фуфлижний, закусь прямо з тачки.

 

Сукі - усі,   запецькані санделі.

Ти чуєш, – я  за тебе!  Ти бандура! 

Де шнобаки ці, хрюнделі , дюнделі!

Закрий пельку свою, дійна  купюра!

 

А як лабають в норах  риголетто! 

Оце попали, вори на рулетку!!!

Хто цей метелик на колесах Вето?

Солдати так не робляють, як цю Свєтку! 

 

Ти хрич! Я не пальцем роблена.

Пороззявляли роти на  Сенсея.

Жах, оточили пухлі і оздоблені

у масках,  у скафандрах  - із Ірпеня.

 

Все. торба, нам, - «навіки раком!»

Озлився  тип на  всіх.  А-ну, синки.

Захрячкала уся консерваторія.

Перерахуй,  пузатих - до  спини!

 

Ти банабак, на стіл усе зароблене.

Сюди постав цю кримську баланду.

Не поняв я. Ти, римса, закордована!

Лежи, а то весь пентюх розірву.

 

Лисий  спустив курок за факелами.

Тепер –  усі, як одне до одного,

Навипередки, шибздики у льох!

Рахуй добро на кремль. Ей,  Блох!

 

Тут половина зробленого.  Сукі!

Де все  бабло?  У мене є напряг…

Од, що козел. Ану,  піднявсь на руки.

Нахічкарамбав   гамнітох, штурпак.

 

 

Чого розкрили свої хавальники.

Програв усе, програв я все, що мав.

Знімай із себе липу, оці   лазерники.

А цей, скулет!  Ти - з дуба, самограй!

 

Усіх наштирикати, усіх перешампурити,

і так разів зо п’ять упакувати.

Тепер за нами  чого ви тут  паритесь.

А ми від нього. –  Липа, його  звати.

 

Налаченим ходив за білим лексусом.

Підсунь-но попільничку під  зацмулену.

Його земля в  ілюмінаторі із Тузом.

У-у й, ти какая Чайка, гля, в зажмурену.

 

З бодуна взяла на амбразуру.

А   на мазді не втекла від мене Свєтка.

Прижала тачку до бардюру.  

Ти куди намилилася, тьолка?

 

У мене є смачненька справа!

Держись за мною на підсосі.

Де чорний нал?  Яке ще лава?

Вийшла одна  накладочка.

 

Підхоплюється на  вигуки.

Одразу ловить  кулю в лоб.

 



0 коментів

Залишити коментар

avatar