На кінчику язичка
На кінчику язичка
Великої Цяці
Свербів у тебе кінчик
язичка.
Без пари з рота - жуйка, гріх, їй-богу!..
За жабри взяла Коваля
Язичка.
Заміж амури булькають на голову.
З імли на сльози поріднив породу.
Кінець кінцем очистив і рінгушник.
Із Малинових Гицало народу,
як переходив з Ворині
в Лягушник.
У шлемофоні Коваль не
духарився,
коли на Харлі в Унісон
злітались.
Співали, як худіли крішнахарі.
А вільну пташку просто розстріляли.
Знову, надерся! Я грав на весіллі.
На ситих соняхах маразму і розбрату.
Аж досвіту пиячили на віллі,
без верхніх виродків царату.
Велика Цяця,правила Йодолом.
Отой, іще той пуп шептав на вухо.
Язик, як мильна булька з йодом.
Яке вам діло? Ходите із брюхом.
Кому тепер цвіте це гарт-кубло?
Киплять борщі за довгими шухлядами.
Хто мусить дати вирок
за бабло?
Тримають божевільного за гратами.
Ох, плавала б я золотою
рибкою.
Усіх до Києва я раком би
поставила.
Нехай базарять язики за хвірткою.
Розкручують, з якими я вокзалилась.
Замертво здерли ребра жовторотих
пташат із зоопарку Вуркаїни.
Ракушка Мася, мерс той
шестисотий
підсів на равликів розутих в Україні.
Синіє сивий ладан у фігарки.
Жовтіють ніжки довгі на бамбелі.
Надихлофосились гіркі роксарки.
Руся, стражденна, стягує
гантелі.
Їй не набридло вічно світ
фіга рити,
Приймати ряжанку від госів
у маєтках.
Як розпальцьовкою зривали круті рими.
А потім не цуралися маєтків.
Новий сюрприз припухлого у чорта.
За бутерброди топчуть на майданах.
А все навколо – буйна буди-морда
реанімує сонце у новеньких зайдах.
Я ж не одна люблю усіх цих хачиків.
Нормально піднімаюсь на рогулях.
Я дуже здібна тічерка із Кащиків.
Бери майфон. Підходь
до мого крісла.
Танцюю танго з жовтою гвоздикою.
Знімаюсь з ручника,
ковтнув релашку.
Почім бабло за дрючбу всіх народів?
Дзвінок: – Альо! А
можна нам Монашку!
Одразу сів, убив рожевий серфінг.
Захизувалася блакить перед хавірою.
А мертві бджоли
роблять срібний персінг!
Зустріла я коханнячко з Каріною.
З базару вийшла в
коротенькій, в капцях.
Тю, запілікав горлечком майфон.
Ти чу…ув? Звук
унітазу у купелях.
Гамба! Кранти! Крутий цей фараон!
Це що за буй? У золоті Кальяна.
Бармен, стакан! Навіки стану раком.
Усіх й уся, увесь на гонтах , понтах.
Розвів мене й тебе розбратом.
Нічого! Огрінезний. Ах,
скотина
уся на стропилах після різачки.
Фішка! Тату – як лейба буцегарні.
Кагор фуфлижний, закусь прямо з тачки.
Сукі - усі, запецькані санделі.
Ти чуєш, – я за тебе! Ти бандура!
Де шнобаки ці, хрюнделі , дюнделі!
Закрий пельку свою, дійна купюра!
А як лабають в норах
риголетто!
Оце попали, вори на рулетку!!!
Хто цей метелик на колесах Вето?
Солдати так не робляють, як цю Свєтку!
Ти хрич! Я не пальцем роблена.
Пороззявляли роти на
Сенсея.
Жах, оточили пухлі і оздоблені
у масках, у
скафандрах - із Ірпеня.
Все. торба, нам, - «навіки раком!»
Озлився тип на всіх. А-ну, синки.
Захрячкала уся консерваторія.
Перерахуй, пузатих - до
спини!
Ти банабак, на стіл усе зароблене.
Сюди постав цю кримську баланду.
Не поняв я. Ти, римса, закордована!
Лежи, а то весь пентюх розірву.
Лисий спустив курок за
факелами.
Тепер – усі, як одне
до одного,
Навипередки, шибздики у льох!
Рахуй добро на кремль. Ей,
Блох!
Тут половина зробленого. Сукі!
Де все бабло? У мене є напряг…
Од, що козел. Ану, піднявсь
на руки.
Нахічкарамбав гамнітох, штурпак.
Чого розкрили свої хавальники.
Програв усе, програв я все, що мав.
Знімай із себе липу, оці лазерники.
А цей, скулет! Ти - з
дуба, самограй!
Усіх наштирикати, усіх перешампурити,
і так разів зо п’ять упакувати.
Тепер за нами чого ви
тут паритесь.
А ми від нього. – Липа,
його звати.
Налаченим ходив за білим лексусом.
Підсунь-но попільничку під зацмулену.
Його земля в ілюмінаторі із Тузом.
У-у й, ти какая Чайка, гля, в зажмурену.
З бодуна взяла на амбразуру.
А на мазді не втекла від мене Свєтка.
Прижала тачку до бардюру.
Ти куди намилилася, тьолка?
У мене є смачненька справа!
Держись за мною на підсосі.
Де чорний нал? Яке ще
лава?
Вийшла одна накладочка.
Підхоплюється на вигуки.
Одразу ловить кулю в
лоб.