Звитяга
Дата: 05 Квітня 2012 | Категорія: «Філософська лірика» | Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
| Перегляди: 539
Пробачной звитяги -
до зорь прозорий звичай;
От, ще б її приборкати,
криничну,
щоб - завше, як той час,
була опліч...
"Ач, зачекайся, -
краєсерце каже:
Зобач, як буйноквіт куражить,
і наскрізь промінює,
наче ясну річ...
Чи ж, по очах тобі ярмяний
згляний погляд,
коли вколихує
задухливу міркуню втомну,
лишень лихим осяжна буревієм,
яролич?”
В крижу - два полози:
що білий,
що червоний;
подвійного абданку втілення судомне,
тримають міцно,
наче гнучкий мальвин стрижень,
полянське переможне свійсько,
та ж:
переваги - нанівець,
нікому...
Отаке братництво...
Що, майже навзаєм,
уламком леза,
у невмирущім м'язі,
зберігає
Січ...