Мене розриває небо
Дата: 20 Вересня 2011 | Категорія: «Філософська лірика» | Автор_ка: Сашко Гриб (Всі публікації)
Редактор_ка: за | Зображення: можно | Перегляди: 490
Хтось холодним дощем у мої увірвася сни,
Осінь срібним плащем укриває останні квіти,
Я собі обіцяв не чекати тепер весни,
Я весні обіцяв безнадійно її любити.
По узбіччях доріг за чужими слідами йти
І крізь вікна пусті випускати на волю вітер.
Від твоїх почуттів моє серце почне рости,
Від моєї зими вмить застудиться твоє літо.
Замість кроків тебе наближає до мене час,
В часових поясах знов і знов я втечу від тебе,
Я палаю один та чомусь я вбиваю нас,
Залишаєтиься дим і мене розриває небо.