Колись

Ти любив подорожувати…

Тепер

Не виходиш із дому без валідолу.

Колись

Ти прагнув літати,

А нині

Готовий продати свої крила,

Чи обміняти їх на більш реальні речі,

Та, виявляється,

Що нікому вони

Не потрібні.

Колись

У тебе було бажання володіти світом,

Сьогодні,

У хвилини розпачу,

На грані відчаю

Не можеш володіти,

Навіть, собою.

Колись

Твої бажання були здійсненними,

Насолоди – доступними,

Поцілунки – гарячими…

А вчора

Ти цілував у чоло свого друга

І твої губи

Були холоднішими,

Ніж його тіло…