Життя – це спрямлення кривої, 
в площині буднів під кутом проблем, 
коли  вся - синусоїда в двобої, 
із звичних нам зривається  систем. 
  
Шлях на війні подвоївся, розбився! 
Взірець  комбата  вирівняв   маршрут! 
Невже примножив, гордості не збився, 
що навіть рідні вже не впізнають. 
  
Змінився вектор часу дорогого. 
Крива пройшла   повз межу через  терн,     
намалювала шрами  на обличчі,   
де вираз гордого ніхто вже не знайде. 
  
Не вийшовши з регресії полонів, 
не прийнявши банальних аксіом, 
я зацікавився  яскравою в плейбої, 
що палімсести  драяла  нутром. 

Її талант виходив  в нескінченність, 
у її межах не помітні бюсти краль. 
Усі розумні  і красиві,  і безмежні, 
немов  на піфагорових штанах. 
  
Роки мої – то  цифри на папері; 
мій дух не постарів у ювілей. 
Якщо без мужності зникають всі імперії, 
то, вибачайте, я не «Корифей». 
  
Нехай всі мінуси закриє модуль духу, 
у суму душ складеться мій потік. 
І до нуля  зітреться на макуху 
моя проблема творчості – мій вік!