вкотре я прокинувсь на майданi
не опiсля щирого вина
не з того що прагнув мої дані
хижий пепеесник-сотона

замість підрум'янених бісквітів
сніг в долоні в виблисках заграв
доля чи жбурне мене без квітів
в забуття гуртове аби знав

та із того що в собі я знаю
що напне глибинно наче вісь
все одно би стрів ворожу зграю
і трощив до скону кровосісь

най би хоч здригнулись підораси
зведені впритул до покуття
пригорни зажурений тарасе
зайдами нескорене дитя