Зачаровані Сни
Дата: 12 Березня 2010 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Храмова Марина (Всі публікації)
| Перегляди: 694
COLORmood: Frosted Ice
(цветонастроение: замороженый лед)
Ожидание - это безумие, а что такое безумие если не частичка надежды.
Александр Дюма -отец
Нема вороття в зачаровані сни,
Притулку немає думкам божевільним!
Над сумом моїм все кружляють вони,
Цей рух набридає –він надто повільний…
Стою над розрізаним навпіл життям,
Все те що до тебе -це долі дарунок,
Бентежить твій погляд мої почуття,
І дотик повітря мені порятунок.
А потім скарби я кидаю до ніг,
В цю зваблену мить я сама непритомність,
А вранці я чую безжалісний сміх,
Розтоптана ніч, понівечена гордість!
Дарма так тягнулась до тебе душа,
Не варто уваги все те, що наврочив,
Облудлива постать твоя –це межа,
Виходить за яку ні за що не хочу.
Нема вороття в зачаровані сни
Та плачу мого не почуєш ніколи
Бо сльоз не було –затверділи вони
На зіткненні вітру й пекучого болю…
1998(18)
Притулку немає думкам божевільним!
Над сумом моїм все кружляють вони,
Цей рух набридає –він надто повільний…
Стою над розрізаним навпіл життям,
Все те що до тебе -це долі дарунок,
Бентежить твій погляд мої почуття,
І дотик повітря мені порятунок.
А потім скарби я кидаю до ніг,
В цю зваблену мить я сама непритомність,
А вранці я чую безжалісний сміх,
Розтоптана ніч, понівечена гордість!
Дарма так тягнулась до тебе душа,
Не варто уваги все те, що наврочив,
Облудлива постать твоя –це межа,
Виходить за яку ні за що не хочу.
Нема вороття в зачаровані сни
Та плачу мого не почуєш ніколи
Бо сльоз не було –затверділи вони
На зіткненні вітру й пекучого болю…
1998(18)