загрузаємо в осінь усі запобіжники знято

м’ясорубки клепсидр перемелюють час на пісок

нам удвох якось легше бо ми інтроверти вар’яти

нам у горлах ножами іще не прорізано зойк

мезозойської ери усіх попередніх народжень

загрузаємо в осінь вгортаємо плечі у дим

нам удвох якось легше бо ми нетривкі і тривожні

вибухаємо словом і сміхом як соком плоди

загрузаємо в осінь всі наші права рівноцінні

і вчимося мовчати бо тиша найкраща із мов

ти народжений влітку я взимку обоє осінні

нам удвох якось легше іти до останніх голгоф