ти се
Дата: 15 Лютого 2015 | Категорія: «Любовна лірика» | Перегляди: 659 | Коментарів: 0
Автор_ка: Оля Мальченко (Всі публікації)
ти се?
я. оті деревозиз сеє підтриво мов й під'ялі визором сіла надтремм над'охом над'історогою вплила-рясен під:
ти мо я се
се ти мо в я се
се та за ми н я
а ті о я
вбилис'
ти се?
я. смі в ла во дівича го клен зв'ясти й з тим он огор де не'він опов'яв у жа у жар'ї зажени м ще віж ген
о тиняли о каз горобин затолен міч по журбою коле от зеленіє:
я се тисо річкожур'
у се біло у те сну
о тисни жур ба
над'груба а вого
вогню овустіли се
ти
я се?
ти. б ріж до ле вої а міг з нею а під'нею гули босе гро му се підмів о тривожу міжжин вкоте брогу разом знав межею гір а крию:
ти се ще мо я
ми ла са мі ж
жар! жар'юна
се не я се не я
мил'я се не я о
в твої тво гущи
ятисіє
ти се я?
ти. не сил а ні а т рив безбожжі мів пірни у присон' у під'ягід' визною мові мо'під'млос' втрап' у правесн'
о жаркі жари
о в'янкі гливи вустенище
о піднилий ще свог тику
може взнищ аліроси а млиємо:
надти се у над я се
у ти у я се
яса яде толо
о ясе над а се у те
у тремії
над'я'ти