Твій рух провокує постійні зміни у просторі,

Це так незвично і трохи навіть нестерпно,

Бо звикла ти завше впиратися в стіни і космоси

Твоєї кімнати там, де завше темно.

Ти трохи сова, хоча вправно тому перечиш,

Йменуючи себе зовсім іншим нічним звіром,

Той звір, то твій особистий фетиш,

Твій дух, що витає вечірнім міста ефіром.

Ти маєш у рисах своїх щось од давніх індіанських племен,

Можливо, од майя, ацтеків, інків,

Кічé чи інших. Тобі б личило якесь із вкрай довгих їхніх імен,

А в твоєму волоссі бракує доньки вождя пір’їнки.