море лягає під гострий напружений кіль

сонце поволі сідає в відчинений трюм

діти що на небесах обирають батьків

в мене родитись не хочуть – багато курю

миру шукати не вмію себе бережу

дай мені боже його берегти як себе

він мене ранить як може зчищає іржу

хоче дізнатися скільки в мені децибел

скільки в мені умістилось його голосів

скільки в мені дозріває його хромосом

слухаю вітер і хочеться вірити: всі

слухаю вітер і хочеться вірити в сон

він може бути жуаном кіхотом будь-ким

я впізнаю його в профіль впізнаю й анфас

діти що на небесах обирають батьків

просто чекають моменту щоб вибрати нас