я обіймала тебе поглядом

боялася що помітиш
мріяла що відчуєш
тепло і ніжність
ледь-ледь торкалися твоїх плечей
огортали тебе і танули
огортали і танули

я сиділа позаду

бачила тебе упівоберта
кутики посмішки
ранкову неголеність
сліди безсонної ночі
у лівому оці
у жестах

ти торкався обличчя
намагаючись зняти втому
слухав неуважно
дивився непевно
ловив кожен порух у дверях
подих у тиші
думав уривками

я обіймала тебе поглядом

відстань не мала значення
так само як ніжність не мала меж
а обійми не мали шансів набути реальності
та коли ти поправляв комірець
я тихо торкалася твоєї щоки
своєю

мужній та стомлений
такий красивий
у вчорашньому костюмі
у нечутній мені

встати
підійти
обійняти зі спини
затамувати подих
піти світ за очі
померти щасливою


Мідна