ЄГИПЕТ (інтимна лірика)
Дата: 20 Лютого 2012 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Андрей Шадрин (Всі публікації)
Редактор_ка: да | Зображення: да | Перегляди: 1093
ЄГИПЕТ
Тебе прочитав від
корки до Лорки –
А потім іще
навпаки два рази.
Розлючені хмари здіймали шторки
Рідкої єгипетської грози.
Я – бог пірамід, я послав до бісу
Тупих жебраків надбрутальний хор.
Нас знову з тобой вполювали сфінкси,
Чий погляд
мертвіший за Іnfostore.
Бродив по піску
та шукав де випить,
Крізь
міні-купальник робив рентген.
До тебе
звертався: ти – мій Єгипет,
Мої Фермопіли і
Карфаген.
В пустельному Всесвіті – два скитальця;
Безглуздий автобус, дороги злі,
Де спиною терла раптові яйця,
І навіть не знала, що то – мої.
Засмаглі обличчя в зорі дивились.
Повітряний файєр. Це – світлячки…
Ховались від бруду вулиць і вилиць,
Злягались – невпевнено, як їжачки;
Злягалися стіни, підлога і стеля,
Їх стогін триплетом стріляв у пах.
А нам наяву снилась біла пустеля –
З білих верблюдів і білих ховрах.
В Каїрі в музеї зацвів папірус,
В гробниці прокинувся Аменхотеп,
Та що нам до того, скажи? Це вірус –
Тепер ми читаємо Лорку як реп.
Коралі – на шию. «Мильниці» спалах.
Замьюченим кадром – світлини губ.
Давай залишим це порно в анналах –
Такого не відав жоден YouTube!
В повітрі
літав бедуїнський егрегор,
Спекотною
втомой палав балаган,
Ахмет
– величезний оголений негр –
Робив
найсмачніший у світі кальян...
…В Прокрустово
ложе склалося ліжко,
Загублений Лорка, як в Нілі пісок:
Літак, Інтернет,
фіксована знижка...
Від неба до каменів – довбаний крок.
Єгипет пливе – як
Еней, моторно,
(Слухай, у пам’яті
є карантин?..)
Та білі ховрахи
згризають порно
На негативах
торішніх світлин.