П'єса у трьох актах
(1) Цілуєш його - обережно, щоб не завдати болю,
Ховаєш всі логіни, коди доступа та паролі -
У нього ж душа, немовби гірське джерело, кришталева:
Він буде співати для тебе безліч сумних мелодій,
Питатиме: "Звідки в тебе ці шрами, моя королево?"...
Навіщо йому ті дроти, що крізь тебе проходять?!
(2) Cкажи йому: "Хлопчику, доведеться мене забути,
Та будуть іще жінки - нестримні, сміливі, розкуті:
Вони танцюватимуть тільки для тебе свої таночки,
Обволікатимуть щільно, ніби туга бавовна,
Будуть входити до темних кімнат, роздягатися мовчки,
А ти їх кохатимеш - палко, але не на повну."
(3) ...І їхав шляхами вузькими в осінні Карпати
З надією відповідь десь серед гір відшукати,
У придорожніх сільських каплицях часто робив зупинки,
Ставав на коліна, чекав на небесну милість:
Молився, щоб у цієї шаленої дивної жінки
Усе було добре - не з ним, так бодай із кимось.