чат з В.
1.Вікна
ввосьмеро складене серце відквітле
висохлі ріки ванільні вендетти
вікна відчиниш – і вгвинтиться світло
в наш Ватикан із вина і вельвету
вибереш вісь відшліфуєш відточиш
дерево в череві віолончелі
у вітражах віддзеркаляться ночі
вийде Венера з картин Ботічеллі
вади і вигини видихи в вуха
вермут верлібри взаємини з вітром
не вислизай і весну в мене вдмухуй
вишні цілунків випльовуй у відра
вечір вершковий висмоктує віскі
з вживаних висловів з воєн і вальсів
нам віртуальним піти по-англійські
легше ніж втішитись рухами пальців
2. Вагання
вагатись не важко – вагатись важливо
ворожки вірші на вокзалах тлумачать
відчуй як пустеля виснажує зливу
відчуй – і ти вивчиш цей всесвіт юначе
дивись: по озерах біжать василіски
дивись: виночерпій розхлюпує біле
впівнеба виблискують сонячні бризки
із простору сніг витинають невміло
юначе – мій віснику вершнику вовче
глянь – вересень вже вигодовує сливи
підходиш впритул – вмій дивитися в очі
вагатись не важко – вагатись важливо
3. Воїн
воїн улюбленець вдів і валькірій
в мареві вгадуєш вир Ватерлоо
нас переможених вистудить вирій
вітер відділить зерно від полови
вакуум вабить вгрузаєш у віддаль
вбрід переходиш всі висі і втрати
вдача не зрадить і вигуки відьом
вкотре навчать тебе як вигравати
ти важкохворий на вина і весни
ти важкохворий на віри і втечі
хто тебе нині вгамує мій меснику
хто вдовольнить тебе хто заперечить
хто тебе виснажить варваре вбогий
хто тебе звабить – яка із весталок
двійко вітрил ловлять видихи бога
бог віддає нас воді на поталу