ця ніч нескінченна це ліжко не ширше ніж лезо

на чатах стоять вартові спорожнілих пляшок

на кожне «я знаю» знайдеться своя антитеза

на кожного янгола – свій призабутий грішок

послухай давай-но поділимо місто по-чесному

тобі – всі рок-клуби мені  - всі стріп-бари

тобі –  всі готелі химери примари

мені – всі калюжі наплакані п’яними веснами

ця ніч нескінченна тумани стоять на балконах

ми маємо пиво пігулки цигарки і блюз

ти мариш усе про польоти з клітинок віконних

а я тебе зовсім не стримую бо не боюсь

послухай давай-но поділимо спогади порівну

тобі – голу площу мені – алкомаркет

тобі – жовті вікна що схожі на марки

мені – крила вітром сполоханих бронзових воронів

ця ніч нескінченна як сповіді п’яних коханців

я струшую попіл вишневий з твоїх підвіконь

а ти носиш персні – по десять на кожному пальці

і очі фарбуєш подібно до давніх ікон

послухай давай-но поділимо помилки надвоє

тобі – твої фотки мені – мої тексти

тобі – мої очі білявої бестії

мені – твої ночі налиті безсонням і кавою

ця ніч нескінченна вогні кольорових бігбордів

холодні обійми бруківки в які упадеш

зі скреготу гальм вибираємо ноти акордів

ти рушиш до світла заплющивши очі? я теж

послухай давай-но поділимо зиму по-білому

тобі – грудень січень мені – тільки лютий

тобі – всі маршрутки мені – всі маршрути

давай-но поділимо зиму давай-но поділимо