оселя #1
Дата: 14 Червня 2015 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Ігор Астапенко (Всі публікації)
Редактор_ка: так | Зображення: можна | Перегляди: 848
це перша оселя у нашім саду
під цегли лускою сховала нутро
в очах прямокутних зростає вівсюг
в душі гомонить схарапуджене скло
у першій оселі живуть дикуни
у їхніх макітрах рослинний хаос
легені в орнаменті старовини
везуть синій дим наче деревовоз
на стелі павук опановує шок
а муха уже по-новому дзижчить
гуляє по стінах оголений бог
і топче ногами бадилля трави
і їде з оселі трикутній дашок -
таранька без голови