задовгі життя
Дата: 08 Червня 2015 | Категорія: «Універсальна лірика» | Перегляди: 682 | Коментарів: 0
Автор_ка: Антон Полунін (Всі публікації)
дякую друже
соком тополь
плинули миті дезорієнтації
в просторі-часі
просторі-болі
просторі-знеособленні
най же ім'я мені буде
осінній дим
порух безодні
тратить обітницю миті на сяючий газ
сяючий порох
спасибі я більше не буду
ані на дошку соснов ані каменем на
карк переможеним зміям
за простором-лісом
простором-голосом
сядь поряд мене
скоро
імла обважніла від
одноманітного серцебиття
зірветься і
наші пагорби вкриє росою
щиро
я вдячний за довгі життя попередніх мене
білих тополь
гостроликих птахів
кишенькових
червоних