коли тобі десять років, не помічаєш нічого ти.

відірвана ручка шафи, поламаний телевізор.

ти просила цукерок, каші – мамині чоботи,

а мама спішила в консульство - втретє просити візу.

хоч ти й селянського роду до восьмого покоління,

твоя прабаба - грекиня, ось куди треба тікати.

мама згадує чорта. вона обпекла коліно.

ти – тицяєш пальчиком у політичну карту.

дідусь у тебе художник. невизнаний, так буває.

він довго жив у халупі, він хоче хорошу долю.

каже: жив би я в греції - був би я підмітайлом,

там підмітайлу платять цілих тисячу доларів.

скоро все буде добре. буде багато грошей.

ситі мамині чоботи. шафа в нормальному стані.

доцю, вийди з кімнати. вийди, моя хороша.

раптом сусідам розкажеш?

полізуть красти останнє.