мольфарство
Дата: 15 Лютого 2014 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Яніна Дияк (sonceva) (Всі публікації)
Редактор_ка: да | Зображення: можно | Перегляди: 813
На морфи розморена ти -
змилена
миршава
Очі зелені
Батіжжям тугим
Похрещені
Пекло ввілляється в тебе
Розлючену тишею
Мольфариш просіюєш смерті
Крізь решето
Вимори сосонку хату зведи намолену
Винеси жертву богам на домашнє капище
Очі зелені мортальне з'їдає полум'я
Квапитись квапитись квапитись.
Морфій продовжує сіру твою агонію
Бий себе,рви себе, спину у кров висічи
Байдуже богу твоєму,що ти - втомлена
Дим від жертовника лізе між вишнями
Очі зелені із жерла зіниць вивергни
Дим понесе ген у царство Диєве
Мольфарка під морфієм виє,немов навритана
З болю і радості страшно і люто виє
Миршава
Зморена
Зла
Незряча
Зболена
Ногами із хат витискаєш вино і крик
Небо наситилося зелених очей полум'ям
Небо зникло