... не Per aspera | Публікації | Litcentr
29 Травня 2020, 18:58 | Реєстрація | Вхід

... не Per aspera

Дата публікації: 27 Січня 2014 о 18:52 | Категорія: «Универсальная лирика» | Перегляди: 311 | Коментарів: 0
Автор: Маргарита Ротко (Всі публікації автора)

 

…не per aspera, а – через «нарізно», крізь «Відведи,

заступи  й збережи!», крізь тунелі туманів кремезних, –

на мечі, на щиті, на меті, на залізній воді,

на сліпих соломинках сопілок з ожини, на бевзях,

 

як на мітлах, на палях вітрів і на ловах брехні,

на прогнозах погоди, скаженіших, аніж корови…

Нас усіх пронесуть, мов знамена нічні вороні.

Нас усіх поховають – і вип’ють за наше здоров’я

 

рубіконні червоні чарчини. Рябими грудьми

табунів і землі заґратують – просіють – засилять

у глухоти ялинкових голок, як тихі громи,

що їм треба заграв і зневаг, щоб набратися сили,

 

що їм треба прийняти лихого з долоні пожеж,

аби рипнули двері в перейми – в народження Завтра…

Цей розстріляний вкотре бур’ян при ненависті меж,

ці посталі річки з крокодилячим пір’ям у зябрах,

 

ці будинкові привиди в зашморгах чорних дзвіниць

у закопчених слізоньках, ранки в мовчальних коронах…

Коли сонце страшиться на вітер лягти горілиць,

у консервах доріг б’ють хвостами досяжні кордони.

 

У лісах догоряють подряпані хованки трав.

На озерах вступають історії в армії кроків.

І восходить, як зірка, людина з лицем вівтаря.

І рушає гора до розгублених хмар на толоку –

чи на поміч святим…

 

…не per aspera. Просто – за нас,

бо на брамах терпіння вже ворони зчайчено квилять…

На міцних соломинках сердець хилитається час

молитов за розп’яття пітьми на нагострених вилах –

 

і за цих соломинок-свічад – у залізній воді,

у повітрі, зацькованім так, що і терням – задушно…

Хай їх світ береже у ході крізь вогні та хорти.

Хай боронять чорняві сніги й не збережені душі.

 

Бо не йдеться – про зорі бермудсько-міфічні злапать,

наче коників, – дітям,  – й зогріти в задимлених светрах…

Просто йде течія –  поза русла бездонного зла –

через очі червоні – в солоні барвінки. До себе…



0 коментів

Залишити коментар

avatar