Чим-чим
Дата: 18 Листопада 2013 | Категорія: «Універсальна лірика» | Перегляди: 563 | Коментарів: 0
Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
. Гапкуй собі,
наповня смолом легень чати,
продьзобий пощебпака,
чомний чмирь;
бущо,
на прошень будьчий,
не повинно відповідей мати,
як матько не дає -
само зобуж знайдинь…
Хіба не диво -
чимчиться на сході,
ген, згодом опанує звідусіль,
розкошем заходу…
Тож, маєш увособить,
і на залишку впанувать
житющий вчинь:
нема де бігти,
все, де є - то твоє,
хай безлічи ошукують се ся,
шукаючи на згльодна провдивця;
від прожменьці почайна сяйну,
до саджменьця
лужана вздьону,
ти - на шляху,
тож - вдома,
оце - усе.
В усьому - доля,
лише в твоїй руці,
кінець-кінцем,
востаннє за життя!
.