Місто
Дата: 20 Березня 2013 | Категорія: «Універсальна лірика» | Перегляди: 1033 | Коментарів: 0
Автор_ка: Антон Полунин (Всі публікації)| Редактор_ка: да
Місто горить, зигзить, тремтить, горбиться –
Темне, тотемне, нестримане, передбачуване.
Підземка зітхає, ковтаючи кострубатих,
Коротконогих, невиспаних, напівголих…
Гості розходяться, гастрономи зачинено,
Астрономам нема чого рахувати,
Мруть ліхтарі, мина почуття провини,
Гроші знецінюються, лишаються тільки вади:
Алкоголод в гуртязі на Василевської,
Василіски в травних системах постійних мешканців,
Тремтіння кінцівок, незрозуміла легкість
Рухів, загальна відсутність меж,
Марнування простору-часу, мистецтво витримки,
Воші, руде волосся, котячі кубла…
..Дивись - астронавти вертають, нарешті, з вирію
До своїх парашутних веж і порожніх кухонь…