КУЛЬГАВА  РОСА

З неба роса упала,

ледь не на смерть забилася

та й закульгала.

Ридма-ридаючи, покотилася по траві,

причитаючи:

"Кому тепер каліка потрібна,

ніхто бідолашній руки не подасть!”

Квіти слова ті почули,

взяли росу до себе,

змилостивились – приголубили,

підсадили на трон золотий – 

стала роса королевою.