А все, що є в мене, – пакетик із чаєм, 
Який я тобі заварю післязавтра 
І асфальтований шлях міських перепон 
Я. правда, більше нічого не знаю 

По сходинкам вверх повертайся додому 
Тебе хтось покличе, в дверях зачекає 
Чи мама із чашкою свіжого чаю 
Чи кіт з молоком на вусах 

А в мене є тільки пакетик із чаєм і збірка Бодлера 
Лежить на вікні 
Хтось в травні до тебе прийде уві сні 
Погладить твоє кучеряве волосся 
Я, правда, не вмію так, як вони 

Сиджу на весінніх гойдалках в травні 
Поруч десь вишня цвіте безсоромно 
Гойдаюсь по-вітру, читаю Бодлера 
Повітря бринить тонким передцвіттям 

Хтось в травні із друзів зустріне тебе 
На вулицях мокрого міста 
Розкажуть, що десь на околицях міста знімають квартиру 
Кота вони кличуть свого Любомиром 

О сьомій встають, ідуть на роботу 
З роботи приходять, готують вечерю 
Потім дивляться телик і спати! 
Наступного ранку – знов на роботу! 

Ти посміхнешся сором`язливо 
В душі проклинатимеш друзів і травень 
Мене, вертихвостку, згадаєш незлим, 
І свій недопитий підеш допивати!