***

Якщо я забажаю

Змалювати своє життя,

Чи написати про це музику,

Створити поезії,

Почну з покритою кригою річки.

Але у Бердичеві подібне є дуже рідко,

Коли ще снігу нема, а мороз вже пропік

Воду сантиметрів за п’ять.

Так, я – річка,

Котра має своє існування

І не буває холоднішою ніж

Плюс чотири градуси за Цельсієм.

Бо мені потрібно жити.

Мені подобається жити навіть так!

Як там у класика:

«…И ель сквозь иней зеленеет,

И речка подо льдом блестит?..».