І вітри, що не скажуть тобі своїх справжніх імен,

Пролетять і залишать у серці лише порожнечу,

І спиняючи кроки останніх провісних знамен,

Розіб‘ються об небо, народжуючи предтечу…

 

                  І розхристаний світ на коліна впаде і прозріє,

                  І гаряча сльоза обпече майже зношені крила

                  На ангельських плечах…Тільки погляд святої Марії

                  Білим світлом проб‘ється крізь стіни космічного пилу…

 

                                    І зомліє земля і побачить царів небесних

                                    І постане цей світ перед очі страшного суду…

                                    - Ти не бійся, коли помреш, то, мабуть, воскреснеш.

                                    Я помолюсь за тебе… Ім‘я твоє як?

                                    - Іуда…