Освідчення | Публікації | Litcentr
23 Листопада 2024, 07:59 | Реєстрація | Вхід

LITCENTR

/ Публікації

Освідчення

Дата: 10 Лютого 2011 | Категорія: «Любовна лірика» | Перегляди: 868 | Коментарів: 11
Автор_ка: Кураре (Всі публікації)
Та нарештi
забракло досвiду,
що невдовзi
усе мине!
Ти
розплющуєш очi вдосвiта,
щоб угледiти
скорш мене.

Кострубата, глуха та сива -
вiдступає поволi нiч.
Вдень позую Тобi
примхливо -
довше млiтимеш,
певна рiч.

Мовби й знаю -
колись насниться
(а прокинусь -
i жаль до слiз),
як жеврiє
Твоя зiниця,
зiгрiвайе мене навскрiзь.

Вiдсьогоднi
до того ранку -
кожен з вiчнiсть -
осяйнi днi.
Поспитаю, проте, коханку -
прокидатись тодi,
чи нi?

11 коментарів

avatar
0
1 ksana • 02:03, 11 Лютого 2011
Почему такое написание "зiгрiвайе"?
"навскрiзь", "скорш" - я так же о язык И.Франка спотыкалась )
avatar
0
2 Barmaglot • 15:58, 11 Лютого 2011
Ти
розплющуєш очi вдосвiта,
щоб угледiти
скорш мене.

Кострубата, глуха та сива -

я вирішив спочатку, що це лір. героїня кострубата.
А що, було б оригінально.

Рими на кшталт річ-ніч - це погано.

Сенсу вірша не зрозумів. Чию коханку питатиме лір. героїня і нащо? Свою? Свого коханого?
Що означає "та нерешті забракло досвіду, що невдовзі усе мине"?

Моя версія вірша, що грунтується на чистих здогадках.

Є дівчина. В неї коханий. В коханого окрім дівчини інша коханка.
І ось дівчина знає, що скоро стосунки завершаться, і насолоджується останніми митями. Навіть хоче порадитися з коханкою свого хлопця, коли їй прокидатися.

Якщо моє трактування є вірним, імхо:

1)такий сюжет заслуговує на кращі рими.
2)такий сюжет засуговує на докладніше викладення
3) якщо ви добре уявляєте психологію цієї ситуації, може, вам варто написати оповідання?

avatar
0
3 Kurare • 23:38, 11 Лютого 2011
По поводу 'йе', Оксана Андреевна, текст, как нередко случается, пришел на ходу (если не на бегу). И так же мельком был записан в русском редакторе. На буквы "є" сменил после и проглядел одну.
avatar
0
4 Kurare • 00:19, 12 Лютого 2011
Звісно, "кострубата", Олексій, - то така собі крихітна піхотна міна-посмішка, що їх обожнює вкопувати задиркувата підсвідомість автора. Зрештою, має місце така собі інверсія змісту, коли дещиця попередніх слів випереджує остаточне розуміння логічного блоку наприкінці його.
З приводу "річ-ніч", певне, чи не час оголосити увесь перелік рим, що "ветшают, как платье" й суворо заборонити вже надто секондові? Імхо, мені отам ця рима видається доречною, а еN мільйонів пальців, що торкались її до мене, сподіваюсь, не полишили по собі страшних інфекцій))
Щодо невизначеної приналежності "коханки" до ЛГ - слушно. Й "проте, коханку" наприкінці доцільно змінити на "Тебе - коханку". Якось пройшло повз увагу. Звісно, тоді будь-яке інакше трактування, аніж "мова йде від особи хлопця, що звертається до своєї коханки", унеможливиться.
avatar
0
5 Kurare • 01:41, 12 Лютого 2011
Олексію, виразом "Та нарешті забракло досвіду, що невдовзі усе мине!" ЛГ сповіщає про якісний перехід свого відношення до коханки від легковажного (щодо якого існує досвід швидкоплинності й подальшого забуття) до безумовної потреби у перебуванні цієї особи у своєму житті.
Вже наступні слова вказують на ймовірність взаємності цього відчуття, бо інакше, навіщо дівчині нишком терпляче очікувати, доки досить розвидніє, щоби помилуватись сплячим ЛГ.
Отже, на попередній досвід стосунків (зокрема, й із іншими) чекає провалля "вічності осяйних днів". Вічності - бо щастя, то є область нашого дотику до вічності, де "влюбленные часов (не разу) не наблюдают".
avatar
0
6 Kurare • 02:05, 12 Лютого 2011
Таким чином, загалом оця невеличка римована оповiдь - суть суб'єктивне викладення теорії відносності у поняттях чуттєвості. Суб'єктивне і спрощене (звідси й доцільність вжитку полегшених, розмовних рим).
Переходячи на високоімпедансний рівень (щастя, ейфорії), дух отримує незвичайне прискорення, внаслідок чого особистий час учасника пригоди уповільнюється (дещо розмивається, як категорія). Та для стороннього спостерігача, яким, до речі, стає й сам учасник, щойно полишивши той паралельний вимір, час перебігу знаменної і жаданої події завше здаватиметься мізерним, недостатнім.
avatar
0
7 Barmaglot • 00:40, 13 Лютого 2011
"загалом оця невеличка римована оповiдь - суть суб'єктивне викладення теорії відносності у поняттях чуттєвості"

смайлик, що відкинув копита.

avatar
0
8 Омагодан • 01:02, 13 Лютого 2011
ярлычок к ноге стиха приделаю... Счас времени нет, а написать на родном наполовину украинском фрагмент - так это внутренняя потребность..
avatar
0
9 Kurare • 05:18, 13 Лютого 2011
Так, чекатиму, незрiвнянний мiй Омагодане))
Вiршик iз бiркою на нозi доти спочиватиме в морозильнику.
Труп'ята не балакучi, але ж бо.. хтозна, чим вони займаються, коли ми не дивимось. Певне, нам повсякчас бракне терпiння зачекати на йiхнi откровення. Або то вони кволо збираються iз думками. Мiй вiршик буде терплячим шпигуном у тому товариствi, нишпоркою, добрячою пiдсадною качкою.. зрештою, таким собi гидким каченям. А хто зважатиме на каченя?! Усе чисто розбазiкають. Отак й дiзнаюся згодом, почiм в Китайi руберойiд.
avatar
0
10 KOXANNA • 20:26, 24 Лютого 2011
Ну ось Зеленоокий я тебе і віднайшла)
avatar
0
11 Kurare • 21:19, 24 Лютого 2011
Гм.. це до мене? Я жовтоокий, зрештою.

Залишити коментар

Увійти:
avatar