Жінка, що ти їй наврочив безсоння:

Синці під очима, колодязі у очах, -

Невідворотна хвороба кесонна,

Коли від безсоння втопаєш в ночах.

Знімає панчохи, знімає слухавку і на плівку.

Трохи мінорна, і старомодна, і дивна, а ще

Жінка ця - ніби таємне, ніким не відкрите, горище

З сотнями схованих пасток, відкритих  щурячих пащек,

Зі сторінками щоденників без кінця і початку,

Із таємницями в темнім і теплім своїм нутрі,

Де замість серця - годинника коліщатко

Тахікардично виклацує  раз-два…-і-раз-два…і-три.

Так от. Вибираючись прудко на підвіконня,

Ноги тримаючи не на твоїх плечах,

Бачить, як жилка пульсує у тебе на лівій скроні,

Вторить на унісоні: «важко без тебе...

                                                              ...хоча...»