ну а раптом його не вистачить? | Публікації | Litcentr
23 Грудня 2024, 06:54 | Реєстрація | Вхід

ну а раптом його не вистачить?

Дата: 10 Травня 2010 | Категорія: «Потік свідомості» | Автор_ка: Ганна Осмоловська (Всі публікації)
| Перегляди: 893

не тому, що січневе - січневі,
а поетикове – поетику,
й не тому, що бажати спокою,
щастя-радості – це ганебно, -
побажали б мені суничного
в целофановому пакетику
для стояти у черзі, поки не
почорніє синясте небо.
щоби хмари (чи то посудини)
мокрим снігом, бо вниз не можна їм
продавщицю за плечі сіпали,
щоб хутчіше давала решту.
парасольки були зіпсутими
щоб у тітоньки щоб у кожної,
ну а в дядечок щоб у всіх були –
до єдиного – чорні мешти.
побажали б мені морозива,
стометрову я чергу вистою
для покласти в глибоку миску та
одягнути себе в халат.
і звучатиме не загрозливо
«ну а раптом його не вистачить?»,
хай не вистачить. небо – високо.
люди – радісні. я – мала.


2 коментарі

avatar
малі роки - малі радощі biggrin
слу, оце "пошвидше решту" якесь таке "шиплясте" ) може, хутчіше чи щось таке?
avatar
так, дитиною переставати бути не хочеться :)))
а хутчіше - класний варіант! smile дякую

Залишити коментар

avatar