ДІТЯМ ІЗ ЧОРНИМИ РЕКВІЗИТАМИ | Публікації | Litcentr
22 Грудня 2024, 18:51 | Реєстрація | Вхід

ДІТЯМ ІЗ ЧОРНИМИ РЕКВІЗИТАМИ

Дата: 23 Листопада 2009 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Анна Малігон (Всі публікації)
| Перегляди: 1079

Цікаво, а що їм сниться, дітям із чорними реквізитами,
дітям без ваги і волосся?

…Їм сняться уривки прожитого…
нібито справжній сніг торкає долоні лоскітно
ніби приходить вірний покидьок Санта
із благодійної акції
ніби створюють «скриньку бажань» на сайті
і бажання збуваються.



…- Подаруй мені свої чотки, щоб пальці гуляли.
Коли полетиш до Ізраїлю, буду за тебе молитись.
- Думаєш, допоможе? Смерть не надуриш нулями…
Зате маю тепер батьків - італійців.

- Ти чула… вночі… як тужили дерева нашого саду,
торкалися вікон, ламали холодні руки…
- Я житиму, житиму! Буду про все писати,
коли запозичу кров і куплю перуку.



Цить, не плач.
Увімкни приймач.
Ходять круки стежками мокрими.
Діти сидять над уроками.
За садом – межа.
За межею – іржа…
вий вітер, іржавий світ.
Не покине палату жах
Не озветься блідий сусід.
Тонко входять еритроцити
із тромбоцитами
лейкоцитами
до нового житла
де бракує тепла
і посходили цифри…


Лікар творить діагнози. Творить дива
значно рідше… Одначе на два
множить кожен хабар, і латає людей,
і літає, літає, і чує:

біля хворих вікОн
ходить сон-леприкон.
Лікар повен ідей:
він клепає закон .

І закон не працює...






6 коментарів

avatar
Молодець! Все, більше нічого не скажу...
avatar
Спасибі. А варто б і покритикувати за слабкі місця)
avatar
Если есть сердце, ЛЮБЫЕ огрехи в стихе о таких детках простятся. Спасибо! Очень тронули!
avatar
- Ти чула… вночі… як тужили дерева нашого саду,
торкалися вікон, ламали холодні руки…
- Я житиму, житиму! Буду про все писати,
коли запозичу кров і куплю перуку.
-
до жути верно записано.
чувствуется, что не отфонарно...
avatar
Сумно((( sad
avatar
Про лікаря - то вже зайве! wink

Залишити коментар

avatar