три години до світанку | Публікації | Litcentr
27 Грудня 2024, 21:51 | Реєстрація | Вхід

три години до світанку

Дата: 29 Жовтня 2009 | Категорія: «Експериментальна поезія» | Автор_ка: Ніка Новікова (Всі публікації)
| Перегляди: 1064

У нічних вокзалів свої закони.
холодна кахельна тиша,
руді лавки із сонними тінями 
у глибоких щілинах;

на нічних вокзалах
у закутках, 
до яких не дістаються
ані бродячі собаки,
ані тугі згустки цигаркового диму,
зачинаються ранки;

нічні вокзали німі, наче дзвони
з вирваними язиками,
та коли правильно торкнутись їх стін,
вони дзвенять, немов плачуть,
немов нарешті ладні говорити;

на нічні вокзали рано чи пізно
злітаються усі ворони,
усі голуби осіннього міста
у пошуках свого чистилища;

тут - у вокзальному вакуумі,
у темних іконах вікон,
у липкому світлі анемічних ламп,
це навіть не відчуття,
а передчуття 
світу...


14 коментарів

avatar
Ніби-то стандартний верлібр, але мене лякають і мені моторошно. eek
avatar
хто лякає? хто насмілився? smile
так-так, стандартний. згодна.
avatar
Відчувається, що автор має творчий потенціал. Але відчувається й вплив сучукрліту.
Дружня порада: шукйте саму себе, не піддаючись так званій "моді". Успіхів!
avatar
потенціал автора знаходиться у стані колапсу через велику кількость перечитаної непоезії. наразі йому, - потенціалу, то єсть, - потрібен час і добрий психоаналітик smile
щодо впливів. у сучуркі немає авторів, яких би варто було наслідувати. принаймні із тих, кого я читала.
дякую.
avatar
Іноді вплив буває підсвідомий.
Ваші тексти цікавіші, проте їм притаманна деяка штучність, характерна для сучукрліту. Але це мій погляд. Може, інші читачі подивляться на це інакше smile
avatar
цікаво, чи справа у тому, що сучукр.тексти впливають на мене, чи у чомусь більш глобальному, що впливає і на тексти сучукру, і на мої заразом, обумовлюючи цю штучність... це так, мислі вслух. адже із чогось ця мода/тенденція/зараза "штучності" почалась smile
ну а текст дійсно не найсильніший. експеременти і таке інше.
і...якщо можна - давай/те/ на ти? smile
avatar
Давай на ти smile
Я вже сама думала - звідкіля взялася ця тенденція?.. Може, ми, люди, починаємо підсвідомо соромитися почуттів, бажаємо підкреслити свою інтелектуальність? Не знаю...
А знахідки у тексті є цікаві. Особисто меня сподобалося порівняння вокзалів зі дзвонами з вирваними язиками - вдалий образ. Наприкінці цікаво. А ось психи з їхнім чистилищем здалися штучніми, "нерідними" цьому текстові...
avatar
так. психів депортувала, чистилища залишила) дійшла висновку, що у верлібрі абсолютно не місце перенагромадженим і надуманим конструкціям, як і зайвому пафосу. що стосується тенденції... напевно і мода на інтелектуальність, позаемоційність, чи-то на емоції зі знаком мінус (переважна більшість образів, що вражають сучасного автора-читача, чомусь має саме негативне, а часом і жорстоке, забарвлення), урбанізція мислення, зрештою, просто мода писати модне, і тп.тп. зіграли свою роль.
і взагалі, ця тема заслуговує на окремий літ.дискурс початку ХХІІ ст. :))
avatar
З голубами вірш набув нового звучання. Символічний птах. У мене чомусь викликає асоціації не з миром, а з містом.
А диспут, справді, нескінчений.
avatar
Осьо старенька вже статейка в тему: http://www.ut.net.ua/art/169/0/1142/
avatar
...холодна кахельна тиша,
руді лавки із сонними тінями
у глибоких щілинах

с филасофскай точки зрения морг, канечна, чем-та сходен с факзалам -
нехватаед токма медбрата уснуфшева с бутерам ф руке biggrin

наминирую!

avatar
ну, вопщем-та, бориспольскому морго-вакзалу пасвящаецца.
когда-нибудь его все-таки сожрут клопы
avatar
Ні-і-іка.... smile (де тута смайлик, що танцює? блін, малувато смайликів!)
avatar
я за нее :)))
здравствуйте, Иррра! /вытягивается пастойкесмирна/

Залишити коментар

avatar