***
Дата: 22 Жовтня 2009 | Категорія: «Філософська лірика» | Перегляди: 842 | Коментарів: 2
Автор_ка: Юлія Бережко-Камінська (Всі публікації)
* * *
Інколи – тонко. Тонко – і страшно.
У грудях пульсує. Значить – жива ще.
Стрілка по колу кружляє поважно:
Краще - на гірше. Гірше – на краще.
Світ завмирає. Німіє. Біліє.
Янголи сходяться: «Здраствуйте, браття!
Чуєте в серці – поліритмія?..
Наче б то дзвін на великому святі».
Терпнуть світанки у росах жовтневих,
В головах сон стережуть полохливий.
Радосте?
Відчай…
Надія?.. Ну де ви?
Не полишайте! Усе ще можливо!
Жити! До трепету ніжно і чисто.
Жити! Творити і свято, і будні…
Сон проковтнувши, посапує місто,
Осінь тривоги виводить на лютні.
Все ще можливо. А значить так буде:
Довга дорога і радість, і сила.
Час зупиняється болем у грудях?
Ні, то – Любов пульсує по жилах.
2.10 – 3.10.09. ніч.