І коли вже не буде кому... | Публікації | Litcentr
22 Грудня 2024, 21:27 | Реєстрація | Вхід

І коли вже не буде кому...

Дата: 02 Жовтня 2009 | Категорія: «"Золотий фонд" ресурсу» | Автор_ка: Анна Малігон (Всі публікації)
| Перегляди: 2271

І коли вже не буде кому твою кров штовхати,

коли дні свої будеш нести, мов збитки,

ти сядеш на підвіконня і будеш спостерігати,

як живуть малолітні лесбійки.

Дивитимешся на груди їхні з хрестами,

на кільця в губах, на вечірні звички.

…Як чітко віконцем у ніч вростає

їхня зйомна "капличка”.

І коли вже не буде кому твою кров спинити,

будеш дивитися, як метушаться товсті санітарки.

"Холодно. – скаже старша. – Чорт забирай, – ніяк не кину палити!

У тебе нема цигарки?”

"Жовтень,… – скаже молодша, – скоро зима.

А той, із другої койки, вікно відчиняє постійно.

Курці помирають рано. Знаєш сама.

Краще по сто – бо здуріти можна в цих стінах."

І раптом відчуєш, як з вен витікає осінь,

затягує міцно шарфи на дитячих шийках,

як до першого інею на кіосках

просто хочеться жити…

 

 



10 коментарів

avatar
Осінній настрій панує зараз. Не сумуйте. Все мине. sad
avatar
Тонко и точно.
Спасибо.
avatar
1
Начинаю потихоньку раздупляться! Есть у меня пара друзей, которым буду рекомендовать этот сайт. Сама бываю здесь редко, потому что пишу мало)
avatar
Хороший вірш. В тебе як в автора є своє обличчя, свій голос, а це, на жаль, нечасто трпаляється серед сучасних українських поетів. Успіхів! smile
avatar
0
спс. спробую додати ще одного текстика biggrin
avatar
очень точно про санитарок - но мало. Я бы их, гаин, еще не так разделала..

Очен хороший стих.

avatar
На самом деле ничего не имею против санитарок) работа у них не очень)
avatar
Редкой прелести вещь smile
про шарфы хорошо:)
avatar
0
Очень сильное стихотворение...такое, настоящее. Спасибо!
avatar
Шик.

Залишити коментар

avatar