Фантастичне
Дата: 23 Червня 2009 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Васильченко Светлана (Всі публікації)
| Перегляди: 966
Ти мій?
чекаю лиш на слово,
неначе жертва- на заклання.
Сьогодні знов чуттєва повінь
усі валитиме паркани.
І врешті ти, шалений вихор,
сліпуче вогнище- світило,
мене увільниш з мого тіла
назавжди.
Стане зовсім тихо...
І я пройдуся у цій тиші
невпізнаванно- безтілесна.
А навздогін шепочуть весни:
"Він- твій.
Ти не людина більше..."
0
