Смерть-україночка
Дата: 18 Червня 2009 | Категорія: «Юмористична поезія» | Перегляди: 1189 | Коментарів: 2
Автор_ка: Олександр Некрот (Всі публікації)
Як смерть малюють - знає всяк, мабуть:
Кістлява баба в білому з косою.
Та в цьому шкіці - лиш загальна суть.
Я уточнив би, є вона якою.
Безноса? Точно: сифіліс - страшний,
Не вилікував - амба, нема мови.
А в іншому - портретик чарівний!
У смерті карі очі й чорні брови.
На голові - гарнесенький вінок
З барвіночка. Про це не дуже знають,
Та русскіє цю квітку (от кіно!)
"Травою гробовою" називають.
Сорочка біла в смерті? Далебі.
Але, дозвілля маючи віками,
Вона ту льолю вишила собі
Червоними і чорними нитками.
Білизну гарну - дуже любить смерть,
І в неї кравчик на тім світі спритний -
Тож носить жовті трусики, бігме,
І ліфчик чи то синій, чи блакитний.
А після офігєннєйших подій
Безноса вбрана ще гарніше трохи:
Сорочка міні (врізала поділ)
І чисто помаранчеві панчохи.
Смерть - щира україночка! Чому?
Бо їй роботи море в нашім краї,
Бо де країну іншу вам візьму,
В якій народ так швидко вимирає!
Ніщо так, як безносої жнива,
В нас не організовано належно.
Зате демократична, правова,
Соборна, самостійна, незалежна!
0
