Марта Мохнацька «Серед грому»
Дата: 31 Травня 2020 | Категорія: «Поезія» | Автор_ка: Марта Мохнацька (Всі публікації)
Редактор_ка: Євгеній Півень | Зображення: Марта Мохнацька | Перегляди: 3165
***
по тобі
всі бджоли погинули
розвірили в квіти
чарунки повні
роздери-душу-меду
***
стригти батька
ніби писане право
невідстані
виглядати
з-за потилиці
в гадці
чи є
по-той-бік
***
долонь що більші більше
не буде
хіба
до мене знову прийде болить
і ти роздасись
серед грому
щоб втерти мені щоку
***
пора викидати лінзи
силіконово пам’ятають
грало сонце
на
нашампуненім псі
крижану воду
ти
перетворював
на любов
***
боюся одного разу
не впізнати дерев у саду
треба було слухати
мотати на вус
тепер
хіба що
йти на рум’янець черешень
на біль сливкових сердець
***
ти не раз казала
собака не тужить
однак
би
дуже зрадів
зайшов
би
він на подвір’я
як відівчитися
уявляти і нашу
скавучу
радість
***
біля вуха
мушля з криком твоїм
та хіба я розтрощу її
ти ж вмістила цілісіньке море
в тілі
замаленькому навіть
для серця
твого
0