посеред лісу речей...
посеред лісу речей
саду божественних ковдр і комодів
розгалужених шаф табуреток
книжок у соцреалістичній естетиці
ходить велика зморшка із бабцею на обличчі
зморшка в брудній хустині
губи провалилися в люк
беззубий ніби каструля з відбитою емаллю
(хто б устромив зламану гілку
щоби п'яні перехожі не падали
в темне горло?)
тупцює взад і вперед поміж своїми скарбами
суржикомовний фафнір
відганяє малолітніх зіґфрідів
від барахла нібелунґів епохи застою
щоб не побили скло в серванті
й не перевернули старого кактуса
у відерці з-під майонезу
вона тихо жила у своїй коробці
коптячи повітря у димі радянського тління
допоки коробку не віджали за борги чоловіка дітей онуків
та всіх інших боржників цього світу
вона стала спасителем
лихварським ісусом христом
розіп'ятим на власному мотлосі
в її шафі розчленований труп наддержави
під її ковдрами гріються біженці з минулого століття
патріархальне звалище шашелів -
поламаний стіл
цербер у брудній хустці
віддано охороняє вхід у совок -
надбите трюмо