"дощ не суцільний"

Лариса Радченко

Дощ ієрогліфом крапель на сірий асфальт, 

там, де малеча губила безногого коника, 

вибив трикутник тунелю до кращого аль- 

тернативного простору. 

щоби розгедіти цукор у гіркому копоті

тих, хто хотів розуміти буденність речей 

і коника топіт.

Вітер хитає троянди заражені снікерсом, – 

то є принцеси, загублені лімфою в снах. 

Будуть букети плестись із твого ДНК, 

і передбачено – буде зернятко побігом. 

Бджоли гудитемуть довго, да тільки яка

буде їм вигода?..