Вона чула
Дата: 27 Квітня 2013 | Категорія: «Медитативна лірика» | Перегляди: 846 | Коментарів: 5
Автор_ка: Калєва Тетяна (Всі публікації)| Редактор_ка: да | Зображення: текст номіновано
...вона чула цей дощ
коли він шепотів їй на хінді
наче гуру рінпоче-
міський божевільний старий
він їй тантру й сансару тлумачив
а потім охоче
розбиваючись в смерть
лунко падав на землю згори...
...він на ідиш вночі захлинавсь
в молитвах і прокльонах
пригадавши
у дуло
останній свій погляд гіркий
молодий штурмбанфюрер
поціливши
влучив повільно
і свій погляд блакитний
безжурно підняв на зірки...
...він арабською сури писав їй
на склі і долонях
малював мінарети
і надив невірну у рай:
приймеш в душу алаха
і слухай
і слухай
покірно
як цей дощ дріботить
приховавши собой небокрай...
...а вона потерпала
від снів перехожих й недолі
розуміючи мову усесвіту і письмена
атмосфера лягала на плечі
й промовисті краплі
із важкими металами
падали в келих вина...